Не твоя
000115
В тиші стіни мені прошептіли,
Як не вдало змінилася я,
Біля тебе я трохи зотліла,
Для тебе стервом стала.
І вже, мабуть, ти не зрозумієш,
Що це не я— це твоя вина,
Більше мене не обіймай,
Бо не твоя , я вже не твоя.
Крила щастя,
На них я літала,
Та все минуло,
І я забула,
А зараз ті крила,
Що раніше віддав,
Тягнуть мене до землі.
Хочу нарешті відрізати,
Та ти не даєш мені.
Раніше гірке, стало солодким.
Хочу побути на самоті,
Подаруй мені трішки тиши,
Залиши мене, залиши,
Раніше вагалась, та зараз вже знаю,
Це не любов— це звичка була,
Більше мене не тримай,
Бо я не твоя, вже не твоя.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯