***

400139
Публікація: 14.02.2024
Вірш
Завершено

З лівого боку б'є серце,

А з правого боку – я?

Біла сорочка, здається,

Любови міцна тюрма.

Сніжна тканина, мов ґрати,

Роздряпує шкіру рук.

Знов брешуть гадальні карти

Про нас і зустрічний рух.

Дрімає солодка мрія

Межи павутини вен.

Я б'ю, я хапаю тіні

Десятків схожих імен.

Ти звешся буденно й просто,

Та все навкруги чуже.

Піди мені, серце, на поступ,

Не ріж мені вен ножем.

З лівого боку б'є серце,

А з правого боку – ти?

Біла сорочка – фортеця,

Звідки мені не втекти.

Ти є, твої очі – солод,

П'янкий, манливий полон.

Мовчить про відоме доля,

Мовчить про незнане сон.

Уразливий білий колір

Черствіє плямами сліз.

Чорний не зрадить ніколи,

Чорного повно скрізь.

Зіллюся з пітьмою ночі,

З десятком чужих імен.

Пасує чорна сорочка

Моїй павутині вен.

Темрява засміється,

Відомі секрети їй:

З лівого боку б'є серце,

А з правого боку – ні

Ц!

Серпень, 2023

Збірка "Косу перебинтую стрічкою"

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі