***
З лівого боку б'є серце,
А з правого боку – я?
Біла сорочка, здається,
Любови міцна тюрма.
Сніжна тканина, мов ґрати,
Роздряпує шкіру рук.
Знов брешуть гадальні карти
Про нас і зустрічний рух.
Дрімає солодка мрія
Межи павутини вен.
Я б'ю, я хапаю тіні
Десятків схожих імен.
Ти звешся буденно й просто,
Та все навкруги чуже.
Піди мені, серце, на поступ,
Не ріж мені вен ножем.
З лівого боку б'є серце,
А з правого боку – ти?
Біла сорочка – фортеця,
Звідки мені не втекти.
Ти є, твої очі – солод,
П'янкий, манливий полон.
Мовчить про відоме доля,
Мовчить про незнане сон.
Уразливий білий колір
Черствіє плямами сліз.
Чорний не зрадить ніколи,
Чорного повно скрізь.
Зіллюся з пітьмою ночі,
З десятком чужих імен.
Пасує чорна сорочка
Моїй павутині вен.
Темрява засміється,
Відомі секрети їй:
З лівого боку б'є серце,
А з правого боку – ні
Ц!
Серпень, 2023
Збірка "Косу перебинтую стрічкою"
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.