Психея

В колоритну, осінню, золотаву днину

Дерева готуються, побачити зиму

Готують барвисті, свої простирадла

Вітер розгладжує їх постіль неквапно

Яскраво жовтаве, багрянчасте, свіже...

Цнотливими дівами, лягатимуть в ліжко

Куди не поглянеш? Повсюди імла...

Це так підкупає, погода і тиша...

Та вітер й мороз, користуючись снами

Наругу вчиняють з тілами - тирани...

Вони ж як примари, в обіймах Морфея

Хитаючись стоне в кайданах Психея... 

Тортури із часом послабшають, стишать

Втомились? Чи шкода? Проте все залишать...

Лиш сонячні стріли, зароджують спадок

Прогнавши катів, сформували нащадків

Дбайливо злікує отримані рани

Квіткові парфуми лунають садами...

Забудуться швидко знущання зимові

Розквітнуть їх крона в пестливих долонях

Та сонце піде гріти другу півкулю

Де ті ж два страшка, хазяйнують й лютують

А наші оквітші, красуні стомившись

Вчергове до сну готувались, знітившись...