Просто вона

Дні бігли невблаганно швидко. На настінному календарі Ніни вже встигло з’явитися кілька неакуратних кіл, обведених навколо цифр-днів січня. Дівчина пропустила короткий смішок – цікаво, а зараз хтось ще робить так, окрім неї і кіношних героїнь?

Трішки дивно почуваєшся, коли починаєш усвідомлювати, що новорічні свята майже закінчилися. Он в куті ялинка, світиться кольоровими вогниками гірлянди, які відблискують на бочках кульок, а якщо підійти достатньо близько, можна й себе там роздивитися. По всьому будинку дощик, сніжинки і все таке блискуче й різнобарвне! Але потаємний шматочок свідомості вже відчуває, що скоро потік звичних буднів грубо виштовхне тебе з яскравої зимової казки.

Раніше Ніна мріяла про маленьке диво на Новий рік. Коли була зовсім маленькою, хотіла побачити Діда Мороза, навіть кілька разів намагалася не спати всю ніч, аби підстерегти його. Батьки розповідали, що одного разу знайшли її під ялинкою – дівчинка солодко посопувала, згорнувшись клубочком, майже як кошеня. Потім – надибати під новорічним деревом безкінечний мішок з іграшками, ще трохи пізніше – косметику, якою не дозволяла користуватися мама. Варто сказати, що одного року вона й справді отримала тюбик з прозорим блиском для губ. Він пахнув апельсинами, тому його дуже хотілося скуштувати. А після того як дізналася правду про білобородого дідуся, мріяла отримати докази, які засвідчать на користь того, що та правда насправді неправда. Як стала ще трішки дорослішою, почала чекати кохання всього свого життя, з яким вона «випадково» зустрінеться в розпал зимових свят. Звісно в ідеалі то мало статися в новорічну ніч під найбільшою ялинкою в місті, та мама не пустила б її саму гуляти в ночі, а закохуватися, коли гуляєш разом з батьками зовсім не хотілося.

Та якось Ніна нарешті стала достатньо дорослою для того, щоб усвідомити, що насправді вона кожного року отримує своє маленьке диво. Воно в особливій атмосфері, новорічній ялинці, яку наряджаєш усією родиною, в людях, які хоча б на певний час стають добрішими одне до одного, в бою курантів, дзвоні фужерів, які підіймають дорогі серцю люди і в салюті за вікном, через який доводиться заспокоювати переляканого кота.

Втім, як особі романтичній, Ніні таки все ще хотілося зустріти того самого в розпал новорічних свят. Зараз вона вже була достатньо дорослою для того, щоб самій піти ввечері до ялинки в місті, та на жаль, погода за вікном в останні роки зовсім навіть не створювала магічну атмосферу. Ні морозцю, ні снігу. Замість цього скрізь бруд і калюжі. Уявити тільки – на календарі січень, а надворі ливень! Дощ… він звісно теж може бути романтичним, але якщо пускається восени.

Ніна скорчила незадоволену гримасу і рвучко потягла за занавіски. Гачки підозріло заскрипіли об карниз, але дівчина не захотіла перевіряти, чи не зламала ненароком котрийсь з них. Плюхнулася на ліжко. Вдома окрім неї нікого не було. Батьки вирішили провідати друзів. Навіть Лакі з самого ранку чкурнув кудись по своїх котячих справах.

Дівчина задумалася над тим, чим їй зайнятися. Подумки хапалася то за одну, то за іншу ідею, але чомусь жодна не породжувала достатнього ентузіазму. Закінчилося все лінивим блуканням мережею Інтернет. А тим часом остаточно стемніло і яскравий монітор ноутбука почав сліпити очі. Довелося ввімкнути світло. Кількох секунд, які Ніна згаяла на похід від столу до вимикача й назад вистачило, аби на електронну пошту надійшов лист, котрий виглядав як різновид спаму. Текст супроводжувався яскравими картинками і знімками екрану:

/

Привіт, мій друже!

Сумуєш в розпал новорічних свят? Не маєш з ким підняти келих ігристого?

То скоріше зав’язуй з цим!!!

Абсолютно унікальний сайт ВподобайМене.com розвіє твою самотність швидше, ніж ти проговориш його назву. Жартуємо, звісно. Знадобиться трішки більше часу, але ти точно не встигнеш занудьгувати.

В нас ти зможеш:

– створити власну сторінку і заповнити її тою інформацією про себе, якою вважаєш за необхідне поділитися;

– знайти собі пару, або відгукнутися на пропозицію того, хто обере тебе;

– спілкуватися в приватному чаті (широкий вибір максимально романтичних смайлів та стікерів гарантуємо), або по відеодзвінку та багато інших приємних дрібничок.

Не гай часу і скоріше переходь за посиланням! Що як твоя друга половинка вже давно там і сумує, бо тебе все ще немає?!

/

– Абсолютно унікальний… – вголос процитувала Ніна. – Звичайний сайт знайомств, а пафосу нагнали!

Навіть не задумуючись, видалила повідомлення. Та варто було їй натиснути відповідну кнопку, як надійшов ще один, ідентичний лист. Він відправився вслід за своїм попередником, але все повторилося. Дівчина спробувала позбавитися від третього повідомлення, але результат не змінився. Тоді Ніна вирішила змінити тактику.

Склала руки на грудях, відкинулася на спинку стільця, заштопорила свій погляд на екрані і стала чекати. Минала хвилина за хвилиною, але четвертий лист не з’являвся. Таким чином, теорія про те, що нове повідомлення надходить лише після видалення попереднього підтвердилася. Для надійності дівчина вирішила ще трохи почекати, а щоб не знудитися, пішла робити чай з бутербродами. В холодильнику лежало кілька шматочків торта, але вона навмисно проігнорувала їх, як і вже нарізану ковбасу та сир, аби за приготуванням закуски згаяти трохи часу.

Коли Ніна повернулася до кімнати, виявила, що нових повідомлень на електронній пошті не з’явилося.

– От і славно, – закрила вкладку. – Якщо таке діло, то хай собі «висить» в отриманих хоч до самого кінця світу.

Та не встигла вона почати забувати про злощасний спам, як тишу розірвало оповіщення про нове повідомлення, яке повторився кілька разів.

Відкрила електронну скриньку. Поставила вісім прапорців і натиснула «Видалити». В результаті Ніна навіть не сумнівалася, але дивлячись на новенький лист і постукуючи подушечками пальців по столу вона вже починала сердитися.

Невже десь вірус спіймала?

Запустила антивірусну програму на глибоке сканування. Довелося почекати, але виявилося, що дарма – повідомлення у відповідному вікні свідчило про те, що ноутбук чистий.

Дівчині у це не вірилося. А кілька нових повідомлень, які надійшли одразу після того як вона закрила вкладку з електронною скринькою, лише підкріпили її сумніви.

Подумавши кілька хвилин і згадавши про курсову, для успішного написання якої потрібно мати робочий ноутбук, Ніна прийняла максимально «правильне» рішення – натиснула на посилання, яке мало направити її на сайт ВподобайМене.com.

Всупереч найстрашнішим очікуванням, екрану смерті не з’явилося. Замість нього відкрився сайт в червоно-зелених тонах. Кнопки і вкладки були доповнені стилізованими малюнками омели. Певно, в честь новорічних свят. Перелік користувачів виглядав як набір фото в круглих тонких рамках, а статус позначався з допомогою білих і червоних ягід, офлайн і онлайн відповідно. Дивним здавалося те, що ні в кого не було зазначене ім’я чи псевдонім. Навіть перехід на особисту сторінку цього не змінював.

Профілі виглядали по-різному. В декого окрім фото взагалі нічого, а були такі, що настрочили про себе доволі об’ємні тексти. Та у більшості містилася коротка інформація про себе, а точніше про певні вподобання і хобі, якісь позиції стосовно певних речей, девіз по життю…

Проглянувши кілька профілів, Ніна помітила ще одну дивину – окрім імен, була відсутня стандартна інформація про себе: вік, дата народження, місце проживання, чи бодай посилання на особисті сторінки в популярних мережах або інші контактні дані.

«Не думала, що колись докочуся до сайтів знайомств», – думала дівчина, натискаючи кнопку для реєстрації.

Вона вже розминала пальці, готуючись заповнювати купу полів для інформації про себе, але на екрані з’явилося наступне повідомлення:

/

Вітаємо на сайті ВподобайМене.com!

Ми раді, що ти тут!

Єдина обов’язкова умова для реєстрації – завантаження твого СПРАВЖНЬОГО фото, не старіше трьох років, яке ніде і ніколи НЕ публікувалося.

Не намагайся шахраювати, ми будемо перевіряти.

/

«Дивна якась вимога... Та й як вони планують перевіряти її дотримання? Якщо фото, які десь світилися раніше можна спіймати, то як вони дізнаються, якщо я зараз, скажімо, побіжу сфотографую свою маму або подружку?»

Взагалі Ніна не планувала завантажувати не своє фото, але повідомлення від сайту сприйняла як виклик. А тому наступні пів години витратила на те, щоб обдурити його. План з фотографіями мами і подружки провалився, як і зображення фікуса, Лакі та кількох статуеток, одна з яких являла собою мініатюрну балерину з доволі правдоподібним обличчям. Після ряду невдач дівчина вирішила перехитрити сайт хоча б зі своїм віком і відшукала фото себе в десять років. Але і цього разу нічого не вийшло. Тоді вона повторила спроби з іншими своїми фотографіями, зробленими в різному віці. Стомившись від невдалих спроб, Ніна нарешті здалася, зробила селфі і завантажила його на сайт, яке нарешті було прийняте.

Через кілька секунд з’явилося нове повідомлення:

/

Дякуємо за фото!

Хоча нам дещо прикро від того, що ти, люба подруго, хотіла нас обманути. Та ми тебе пробачаємо.

Зараз ти можеш завершити реєстрацію, або доповнити свій профіль інформацією про себе. Гарненько подумай, адже можливості щось змінити потім не буде.

Зверни увагу, що не можна вказувати своє ім’я, вік, заклади, в яких ти вчився або вчишся, і будь-які контактні дані.

Нагадуємо, що ми не дозволимо тобі махлювати.

/

«О, вже звертаються як до дівчини. Що ж, якщо камера сучасного телефона вміє відрізнити тварину від квітки, то певно і стать за фото визначити не проблема. Хоча це трохи лякає…, – говорила сама собі подумки Ніна. – А сайт таки справді унікальний. Навіть дивний.

Пропонують написати щось про себе, але при цьому заборонили зазначати найважливіше. Що це за сайт знайомств такий? Як же обирати кому написати, якщо ні віку не знаєш, ні звідки людина? Отак спишешся з дідком з Австралії, який таки додумався як обдурити сайт і завантажити фото симпатичного онука, закохаєшся в нього, а далі що робити? Труїтись чи вішатись з горя?»

Дівчина певний час перебирала свої хобі й вподобання, намагалася обрати, про що з цього написати, щоб показати себе з найкращого, найцікавішого і найзагадковішого боку. Дійшла висновку, що зробити селфі, на якому ніс не займає половину фото, виявляється просто. Ще трохи подумала, а потім таки написала:

Не бачу сенсу писати про себе, бо вважаю нереальним зробити це, не пропустивши інформацію крізь лабіринти власного бачення самої себе, а отже, точно десь збрешу, і хтозна, на скільки масштабно. Тому, якщо тебе не відлякує мій величезний ніс на цьому дурнуватому селфі, поспілкуйся зі мною і сформуй своє персональне бачення мене.

Дописала і швиденько натиснула на кнопку «Завершити», доки не почала аналізувати.

Старанно відшліфовані тексти, на жаль, втрачають певний відсоток своєї правдивості. Власне в цьому криється велика проблема спілкування в мережі. Несвідомо, а часто й цілеспрямовано ми формуємо картинки кращих версій самих себе, що в рази складніше зробити в ході живого спілкування. Тримаючись такої думки, Ніна завжди старалася уявити, що написане вона вже проговорила і її почули, а отже, нічого вже не відредагуєш.

З’явилося чергове повідомлення від сайту:

/

Вітаємо тебе в новому статусі зареєстрованого користувача!

Тепер ти можеш розпочати спілкування з тим, кого вподобаєш.

Вимкни логіку, не продумуй принципи відбору. Слухай своє серце. Лише воно здатне відчути того самого.

/

Ніна розгубилася. Її захопив незвичний сайт, тому вона не стрималася і зареєструвалася. Але пошуки пари на сайті знайомств, навіть на такому… нестандартному, здавалися їй завчасно приреченими потугами. Не зважаючи на всю свою романтичність, вона вміла помічати те, що відбувається навколо. І відтак, давно зрозуміла, що щасливе завершення подібних знайомств – явище доволі рідкісне.

Однак, наступний крок зробила доля. На екрані висвітилося темно-зелене віконечко з фотографією кароокого брюнета, а під нею дві кнопки: «Прийняти відеодзвінок» і «Відхилити відеодзвінок». В самому низу розмістився яскраво-червоний напис «Якщо до завершення часу на роздуми не буде зроблено вибір, дзвінок буде відхилено автоматично, а даний користувач назавжди опиниться у твоєму чорному списку, а ти – в його: », а лівіше від нього – таймер. На прийняття рішення давалося шістдесят секунд.

Ніна різко зіскочила на ноги й почала метатися в пошуках дзеркала, яке так невчасно кудись зникло. В якийсь момент дівчина завмерла. Задумалася над тим, чи не занадто це – приймати відеодзвінок від людини, яка перед тим навіть не запитала, чи хоче вона зв’язатися з ним таким чином. Можливо, розумніше буде дочекатися, коли його закине в чорний список?

Ще раз глянула на фото в круглій срібній рамці.

«А ти красивий… – перемістила курсор до кнопки «Прийняти відеодзвінок», але знову згадала про волосся, яке варто було б розчесати. – Ой, та чи не однаково, все одно нічого путнього з цього не вийде», – різко й глибоко вдихнула, так, що аж закололо під ребрами, повільно видихнула і прийняла виклик на останній секунді.

– Фух! Встигла!

– І тобі привіт! – хлопець з фото посміхався на всі тридцять два.

– Привіт, вибач, занадто довго думала, чи приймати дзвінок. На цьому сайті на кожному кроці якась підстава! – випалила на одному подиху.

– Справді... Але це весело, хіба ні?

– Та-а-а-а-к… – протягнула Ніна, навіть не до кінця усвідомивши його слова.

Вона вивчала кожен сантиметр обличчя хлопця, вслухалася в тембр голосу, а в думках клекотала думка: та ні, так не буває… не може бути.

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.