Рюкзачок

Ніч спустила небесну завісу

після п’єси під назвою день

Місяць тихо над містом схилився

Заколисуючи людей.

Стихли кроки під вікнами пізні,

вже не чути гарчання машин.

Я лежу поряд в спідній білизні,

в сірій – з цяточками горошин.

Ти сопеш, бачиш сни про Карпати,

загорнувся, немов їжачок.

Я прийшла твої сни вартувати,

обіймаю. Я – твій рюкзачок.

2013