Яким було небо легким...

Яким було небо легким на пустім стадіоні тоді,

Півпрозора блакить, пам’ятаєш якою здавалась?!

Немов би навмисно подібний намарила тон

До плаття твого, наче колір його вбирала.

Стільки простору, зелені... Хвилі голодних птахів

Здіймалися вгору від тупоту легкоатлетки,

Що бігала вперто довкола порожніх воріт,

Збиваючись в зграю, мов букви в моїх чернетках.

Те сонце було апельсиновим соком тоді;

І липа шуміла над лавою сонно та щемно,

Я ж марив про зливу, щоб ми повернулись туди

Де міг розстібнути блакитне, присонне небо.

24.03.2024