Як Сірко на ярмарку

Величезний надпис на заборі, який видно було навіть звідціль, наполегливо кидався в очі: «Дати відкоша папізму!» Марта притримала обертання маховика часу. «І куди цього разу мене занесло?»

Різкий порив вітру здійняв її плащ, відкриваючи велелюдному натовпу розфарбований в кольори Конфедерації підбій. Натовп накрила мертва тиша.

- Це, ограбування нації! – верескливо загорланив жіночий голос десь ліворуч. І це ніби запалило іскру. Площа ожила, і ніби морська хвиля почала сунутися на невеличкий подіум, на якому стояла Марта. Вона зверхньо подивилася на них, включила тепловипромінювання, щоби стримати цю хвилю, але воно ніяк не вплинуло на те цунамі. З усіх боків до неї тягнулися худющі руки, а з ящурних ротів крапала слина...

… Марта сіла на ліжку. «Насниться ж таке», - подумала вона. Щось в її руці завібрувало. Вона перевела погляд на руку – на долоні лежав маховик часу.

©Каракуля Живописна 6.03.2024