4 квітня 2024 року
00085
Мамо вибач, не дотримав обіцянку
Додому, повернутися живим
Знаю, у віконце виглядала
Чекала, коли повернусь.
Мамо вибач, не плач будь ласка
За душу мою, до Бога помолись
Я полечу у небо, вільним птахом
До тебе, приходитиму в сни.
Не плачте мамо, вас не залишу
Хоч я далеко, но в серці завжди
Щитом, стоятиму за брата
Який в бою, захищає усіх.
Я знаю мамо, що сивою стала
Ти вибач, в тому моя вина
Но хочу, щоб завжди ти пам'ятала
Тебе люблю, у мене ти одна.
Матусю рідна, ти вибач за сльози
Колись з тобою, побачимося ми
Не забувай мене, а я з тобою
В твоєму серці, житиму завжди.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯