Не від янгола

На осінньому склі крапельки... словом «ніжність»...

Вітер виводить харизмою нові ритми та сни.

Усі акорди в пульсах Всесвіту... Дивовижність...

Тиша й ніч різнобарвні... Будують мости...

Відкрий та співай, пригадай, нагадай, наповни!

Сонце буває північним... Ховається вдень за склом...

Кришталики з неба? Це вогні Дороговказівної твоєму човну...

Чисте, зоряне небо... А я поряд... серця теплом...

Не гріють чужі очі... Я давно в чийомусь минулому... Зовні

Чарівне пір'я хороводом дарує завзятий спокій...

Янголів любити складно — в їх душах безодні...

...Тому, напевно, добре, що я не янгол, рідний...:)

~31•10•2018~