Зрада Королеви

Чи не десант часом думають висадити, ваше превосходительство?

- Питає хтось із рицарів, що захист планував.

Малоймовірно ця дилема швидко й легко вирішиться,

Байдуже королеві, їй не до війни, тому блукає у думках.

Від влади завжди всі чекають складних рішень:

Хороших та поганих, інколи смішних.

Але коли нема їх взагалі, то

Народ це трошки, чи не трошки, злить.

У замкнуті покої нема дозволу простому люду.

Тому не знають всі яке свавілля там.

Неначе скульптори, які будують те, що до вподоби,

У замок закуплявся весь непотріб, що світ мав.

У знаті є одна й сама проблема,

Їх недалекоглядність з часом тріщинами йде.

Наявність слави та скарбів робитиме всім нерви.

А станеться це ще скоріше, коли ворог нападе.

Завжди агресія чужа йде під святою ціллю:

За звільнення рабів, свободу прав, потенціал.

І прийде батальйон туди, де всі говорять на латині,

Неясно вже це демонів чи ангелів респавн.

Всі підлі міри різко стануть особливо ефективні,

Лячні картинки зброї, а під ними парафін.

І в ці часи неправди пам'ятати ми повинні,

Що все-таки ми можемо змінити розклад сил.

Нагорнута депресіями спільними причина,

В поривах відчаю буває здатна на усе.

Зі зброєю в руках в атаку бігтиме дитина,

Щоб визволити шанси для майбутнього себе.

То ж вийдіть й Ви з покоїв власних і зробіть щось!

Фаласієвні ж все одно було.

Вона чекає поки стане пізно,

Щоб розділити із новим союзником престол.

Insp1ro

17.04.2024