Ми з тобою біженці

Забудь про все, з чим жили з тобою,

Все, що важке, залиши за порогом.

Візьми гроші й себе з дочкою,

Залиш, що здобували з таким клопотом.

Візьми зерно та дитинства смак,

Ми з тобою біженці, не вернемось назад,

Не побачимо міста, де наш світанок ставав,

Візьми листи, вони - єдине, що дасть нам знак

Ми не засинатимемо під дахами,

Не питимемо з криниць,

Нам ніколи більше не бачити знайомих облич.

Ми з тобою біженці. Нам з тобою бігти крізь ніч.

Під соняшниками ховатимемось від псів,

Нам пити те, що впало з неба,

Серед нічних земель, серед полів.

Тобі лишилося надіятися лише на сніг.

Друзі не воскреснуть,

Залишаться хижі сніги, втрати і муки,

Не буде домашніх книг, вони всі замерзнуть,

Їх не читатимуть більше, якщо не палитимуть суки

Спека віятиме з вікна повного вагона,

Чутимуться крики, коли в когось настала невиправна кома

Засохнуть криваві сліди на жіночих ногах

Не буде сенсу в жодних обіцяних словах.

Легко казати про це іншим,

Сварити тебе за твій ж відчай,

Матюкати за те що не знаєш їхньої мови

Засуджувати родичів та молоді вдови.

Добрий, привітний бариста

Поп, сварячий за гріхи не поправні

Комендантський гам, цвинтарна тиша

Списки загиблих останні

Такі довгі, що час зупинився,

Шукаючи в них власне ім'я - не спинитися.