Театр життя

Моя спотворена душа

Жадає того почуття.

Чуття кохання у безтямі,

Любові у безмежній тьмі...

Як хочу я відчуть обійми,

Моєй коханої людини.

Як мрію я про поцілунки,

Та не глядіти за лаштунки...

Лаштунки безнадійного буття...

Я хочу сцену! Дай роман!

Будь ласка життє, не ламай..

Не трощі моє життя, збудоване на тлі зітхань!