Реальність

00085
Публікація: 27.04.2024
Вірш
Завершено

День 794 (27.04.24)

Тридцять чотири ракети. В суботу,

В ранішній час запустила орда.

Довше поспати, бо не на роботу,

Та москалів підняла чехарда.

Вила тривога пронизливо, дзвінко,

Сон проминув, повертатись не став,

Тож підхопилася з ліжка я стрімко,

Хоч мене кіт дуже міцно тримав.

Очі заплющені, не відкриваються,

Як натякають чи кличуть до сну.

Капці руками знайти намагаюся,

У коридор за стіну запасну?

Холодно там, навіть, раптом здригнулася,

Натовп мурашок по спині пробіг.

Довго триватиме ще чи минулося?

Кіт заспокійливо поряд приліг.

Мить переляку туманом розсіялась,

Раптом згадала, що снилось мені.

Тільки на вдачу, мабуть, надіялась,

А за вікном - вже тримтять промені́.

Знову солянка: летять «Іскандери»,

Х - 101 та «Калібри» з болот.

Знищити хочуть нащадків Бендери,

Щоб зупинити в кремлі заколот.

Двадцять одну ППО таки збила,

Але тринадцять нанесли удар.

Тож не даремно тривога та вила,

Була реальна біда від нездар.

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі