Залізне кредо

Зійдуть з колій потяги до НАС...

Потяг, в якому до грубощів тепло.

Потяг, в якому холодні серця...

Ми програє́мо,.. аби ж не даремно.

Ми надаємо живого кінця...

Сонні вагони у жовтому танці...

Очі - у стелю, а думи - углиб.

Струни торкають беззахисні пальці,

Мрії лягають на швидкості диб...

Ритми і колії - все до вистави,

Аби зруйнувати останній акорд.

Сутінь і видива - наші устави,

Аби відпустити засніжено-борт...

Іній рятує, немовби печатка,

Якою завірено все до ідей.

Ми програє́мо - і щастя зачатка

Більше не буде між інших людей...

21.04.2024