Параліч

Не відчуваю більше влади над собою.

Терпіння уперед жене, а я застиг.

Я параліч зловив, не оминути болю,

Я неймовірно сильно себе завжди не любив.

Емоцій амплітуда вже дістала,

Ще трохи та дістану пачку сигарет.

Напевно, рак легенів це погано.

Напевно, все ще краще ніж Dead End.

У сні я мрію, сиплю сіль на рану.

На дні бокала пізнаю свій шлях.

Стікаю кров'ю та мені все мало,

Пливу на айсберг, позабув про якоря.

Мій параліч, мій любий і безщадний,

Дай змогу відчувати все - не тільки лють.

І може ця агонія не буде марна,

І може параліч мине коли-небудь.