Садок вишневий

"Садок вишневий коло хати."

Саджали Тато й моя Мати.

У юні роки без сумління.

Коли в руках нема тремтіння.

Тоді життя лиш почалося

Коли ще мріялось жилося.

Вливали у садок водиці.

З старої дідовій керниці.

А як водиці не ставало.

До Бугу стежка пролягала.

Там млин старий на берег влігся

Крутив Жернова, хлібчик пікся.

Корівка в лузі в п'ятій ранку

Збирає з трав мені сметанку.

Не ледарюють й бджілочки.

Цілують свої квіточки.

На вечер меду й молочка.

То ласка Божа от така.

Хрущі гудуть собі тихенько.

Та й соловей співав гарненько.

Ото сиджу собі й гадаю.

Були часи. Жили у Раю.

© Андрій Абрамов (Onra Onra).