Троянда
430107
Хтось колись сказав:"
Троянди – любов. "
Цікаво з якого боку ?
Звабливі пелюстки, промовляють:
" Доторкнись"
Та ранить стебло
Із легкістю,немов скло
Розіб'ється серце.
Хтось сказав, червоний колір, то любов.
Тепер ж стікає кров по вустах.
Червоні пелюстки, криваві вони.
Зовсім не ніжні.
Ранять серце
Як нездійснені мрії
Нехай краса в них
Але більше зради
Болючі сни
Звабливі пелюстки
Для кожного вони.
Троянди гострії,
Небезпечнії
Та кого це спиняє ?
То ж розкажи мені,
Чому троянди, то любов,
А фіалки – смерть ?
Ніколи перше,
Завжди друге.
То ж печальніє життя.
До душі бузок
Та вже минув той час.
Тому, мабуть, і ранить трояндовий аромат...
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯