Ліс шашликів

*******

Очні яблука зависників по лопають від гніву.

І розпочнеться гнів Монаший на всю нечись

і не буде де сховатись. Ніч стане днем, а

день лісом.

(Об’явлення Мстивого Черча 13.5)

*******

Перед нами постає старець п’яти століть від народження, в сутані з феном і повними рукавами індульгенцій. Хитрий і задумливий персонаж, який прощає гріхи за дзвінку монету. Коли злий може закидати бубликами.

Одного листопадового ранку Монах із Середнього Тибету прокинувся і подумав, що його пантофля як захарило задумуватися! Екшону хотілося! Провів пару-трійку екзорцизм-сеансів – не відпустило. Дух нині ж бо пішов слабенький, виснажений Чорнобильською катастрофою та всякими ГМО. І після виганяння все одно думалося: чого ті біси бісяться, чому зло таке зле - й усяку іншу непотрібну для практичного життя всячину.

Накропав він оповідки про цвинтар та хроніки чіпування для прикриття й подався на Бабая.

Морок, страх і кровіщу передчував Монах на цій жаскій тусовці! Та зустріли його різні доброзичливі напіванонімні аноніми. Підозрілим хіба було те, про ЩО вони писали у своїх оповідках. Фройд би не то шо плакав – він би підвивав з присіданнями! Але ж сам Монах теж не цурався вбивати людей просто для конкурсу, тому чиє би теля ото мукало, подумав він й віддався хвилям взаємних симпатій. Монахові то сподобалося навіть більше за екзекуції над злими духами.

Бентежили Божу людину хіба настирні спроби співбабаїв посадити ліс. Воно би й нічого, гарно для екології. Якби ж потім не планувалося розібратися як слід й покарати кого попало. Одна справа коли ти в себе вкидаєш медовий маринад, а інша – коли тебе вкидають в нього. І не факт, що усього одразу!

А тут ще Бабай випустив зграю анонімних анонімів. Як вивезти в ліс того, кого нема? Ходили плітки, що ті аноніми можуть ставити бублики і писати злі коменти на тих, хто на них косо гляне.

«Ну його нахєр», подумав Монах, «мої духи якісь звичніші, як рідні, можна сказати, а тут раптом вийде занадто багато екшону»? …

Але інші бабаята геть не сумували.