Ліс шашликів

*****

Взагалі наївність це не погана риса

характеру, особливо тут. Острівець

чарівності серед горорного бруду,

який лякає своєю чистотою і водночас

приваблює химерно-жахливих істот

цим же. Унікально, незвичайно, злегка

оксюморонно - цим можна пишатися)

(Нотатка №133722 із щоденника

Приголомшливої Учительки)

*****

Учителька різко прокинулася від пекельної мелодії будильника з відчуттям, що серце от-от вискочить з грудей. Різкі звуки лякали її значно більше, ніж деякі химери, які мешкали з нею в одному будинку. Взяла до рук телефон і тихо застогнала – знову проспала усе на світі, бо сиділа до п’ятої ранку, намагаючись втамувати власних демонів. Поки чистила зуби поглянула на себе в дзеркало. І хто ж назвав оце заспане обличчя з прищиком на підборідді приголомшливим? Бабай явно має у своїй команді декілька тролів.

Повернулася у ще тепле ліжко. Підняла з підлоги ноутбук та вже звично відкрила сайт з конкурсними оповіданнями. Поглянула на величезного чорно-білого щура, який скрутився на сусідній подушці, обіймаючи в тендітних лапках палець якогось чергового бовдура-боягуза, та відчула нестримний прилив ніжності. Натиснула на кнопку «Флудилка» і раптом зловила одну Люцифером забуту думку. Нарешті вдома… О, ще й на шашлик у ліс кличуть.

(З гумором не вийшло, з страхіттями також, тому звичайний день лінивої, але приголомшливої учительки на дистанційці)