Дві душі

Торкаюся твого плеча

І очі закриваю –

Ніби вперше.

Ти майже мій,

А я – твоя.

Нудьгує книга так відверто.

Кімнату тиша огортає,

Я чую рівний

Подих твій.

Ми – дві душі

Зійшлися разом,

І в кожного сценарій свій.

Я дістаю із шафи ковдру,

Ти грієш чай ¬–

І не дарма.

Колись ти вже кохав мене

У світі іншому,

Де нас тепер нема.

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.