Босорка. Подорож письменника в світ фінтазій

Почало світати, всі по трішки прокидалися. Нарешті коли всі прокинулися вони побачили прекрасну дівчину..

- Мур-мяв. Ліні, хто ця дівчина? – злісно промуркотіла кішка, явно не очікуючи побачити когось на ранок

- Міла, прошу заспокойся, це блудниця, яка вчора нас водила по лісу кругами. Ти б теж її зустріла, якби не спала так міцно – промовив зі сарказмом письменник

Кішці жарт письменника не дуже сподобався, вона хотіла подряпати його обличчя, та поступила інакше, вона як леді повернула голову показуючи, що образилася

- Всім привіт! – промовила блудниця

До неї підійшла мавка та почала оглядати, щось їй здавалося не так.

- Що з тобою не так? – запитала на пряму мавка

- Що? – здивовано подивилася на неї блудниця

- Ти зовсім не прозора, як блудниця, й волосся й оченята не темні, дивно..

- Еее – розгубилася блудниця не знаючи як пояснити те що трапилося вчора

- Достатньо, зараз все поясню..

Через кілька хвилин після того, як письменник розповів, що трав=пилося вчора.

- Он як. Виходить, що вона стала дівчиною після того, як назвала тобі своє ім’я – здивовано мовила мавка

- Так і було. Розумію, що важко повірити в те, що я кажу, але все трапилося так, як я це описав. – мовив письменник

- Хохо, дуже цікаво – пробурмотів старець погладжуючи бороду.

Тим часом кішка ображено лежала на дереві та слухала те про що вони розмовляють..

- Якщо бажаєте, я можу провести вас через ліс до серця лісу – промовила блудниця

- Було б чудово. Друзі ви ж не проти, якщо до нас приєднається Леся? – запитує письменник

- Ні, ми будемо тільки раді – промовила мавка – Чи не так?

- Звичайно – пробурмотів старець

- Я теж не проти – промуркотіла кішка

Йшовши по лісу Леся розповідала про своє життя в ньому, як блудниця, як нею стала та кого зустрічала. Було багато цікавих людей, які заходили в цей дивний ліс та не поверталися, зате ті хто жив біля лісу роками завжди товаришували та поважали істот цього чарівного лісу, завдячуючи їм лісові мешканці оберігали їх та допомагали вибратися з лісу. Вони досягли місця куди прямували, та побачили величне дерево, яке немов сяяло голубизною, під деревом була невеличка кришталево чиста водойма..

- Кажуть, що ця водойма це еліксир вічного життя та молодості – промовила мавка

- Так, я теж чула – промовила блудниця

Здається вони стануть найкращими подругами. Тим часом кішка підійшла ближче до дерева та прийняла людську подобу. Вона виглядає як невеличка дівчинка з шовковим чорним волоссям та яскраво вираженими голубими очима.

- Тепер час повністю представитися. Я Міла одинадцята принцеса-берегиня цього лісу і моє завдання в тому, щоб до цього дерева не дістався той кому не слід, та за час нашої подорожі я зрозуміла, що ти хороший тому я тобі довіряю. Оскільки це остання наша зустріч я дарую тобі благословення, якщо ти ще повернешся до цього лісу за натхненням то знай, що ми будемо на твоєму боці. – промовила кішка

- Мені теж варто представитися. Як ти вже знаєш я мавка, та я головна у своєму клану тому також дарую тобі благословення, ти не зможеш втопитися ні в якій водоймі, вона буде тримати тебе.

- Що ж, тоді й мені слід представитися. Я чугайстер замісник принцеси також являюся захисником лісу уже понад тисячу років, благословляю тебе на мудрість, та щоб тобі все вдалося.

- А я Леся, вдячна, що ти врятував мене, я піду за тобою та буду твоїм натхненням.

«Тепер прощавай» - мовили всі. З-за дерева вийшла босорка та промовила..

- Ти знайшов своє натхнення? – запитала вона

- Так – промовив письменник

- Тоді нам час повертатися..

На цьому закінчилася подорож письменника, в його пам’яті залишаться всі кого він зустрів та на жаль він їх більше не побачить..