фізично у потемках

сьогодні знову курю на балконі

віддаю я сонцю всі думки

усе що крутилось в голові на дні

усе відпускаю в потемки

я не кличу тебе до себе

ти якось сам отак приходиш

та на жаль лише духовно

от якби ти був поруч тілесно

якби ти фізично натурою став

у кімнаті повній мистецтв

я рисувала б лише тебе

з різних ракурсів та висот

ти приходь закури зі мною

розвій той дим що в моїй голові

ті думки киплячі швидко роздуй

притули до себе прочитай вірш якийсь

обійми сильніше коцом закутай

скажи що безмежно скажи як хочеш

ти приходь чим швидше

посидимо покуримо

ще не захриплим голосом

про свій день розкажи

я уважно усе послухаю

не як в школі напишу “прослухано”