Тверда основа – вільні небокраї

34017
Публікація: 27.05.2024
Вірш
Завершено

І на кордоні з совістю

Я стану знов собою.

Хіба розкажеш повністю,

Чому нема спокою?!

Чому на хвилях радості

Буває піна смутку?!

Питання є без заздрості:

Чом маю тільки чутку?!

Чом стало вірогідністю,

А впевненість в мінорі?!

Я хочу жити з гідністю,

Щоб аксіоми в зборі.

Щоб під ногами тверде дно,

Над головою небо.

Від долу поштовх в інше тло,

А межі стель не треба.

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі