"Уривки з Марсіанських щоденників"

250-Д

“... I come back fighting.

My weapons are so shiny.

The Great Martian Desert saw my return.

I want to go home now

but somebody’s calling me.

The driver of a MWMIK is honking his horn…

P.S.: …and off I go!”

*** 250-С

“ ...Я краще згину в боротьбі

аніж довічно тлітиму у рабстві.

Мій бій запеклий і вогнетривкий -

від надр земних до крил космічних станцій.

*** 250-М

“...Мої діти

по той бік орбіти,

син і дочка - ранні пташки.

Небесами

відстань між нами,

відміряна точка у різні боки.”

*** 252 -Д

“...Я упаду в рудий пісок,

висмоктуючи кисень зі скупої атмосфери,

і виглядатиму пташок,

що зявляться от-от на захист неба.

І от я вже у їх рядах,

а за горою рідна хата -

камінні стіни, металевий дах

і одинокий дуб листатий.

Мій друже, Дубе, подивись!

Це я, твоя сестра, Калина.

Ти вистояв! Глибоко в червону твердь уріс.

Тут ти свій, а не чужинець...”

*** 252-М

“На порозі

стою і не в змозі...

щось шепочу, летять ластівки.

Ластівочки!

До сина, до дочки

я не в змозі летіти; не в змозі туди!”

*** 252 - С

“... Мальовничі хутори жовтих долин,

електростанції в сухих каньонах,

працівники, виробники товарів і машин

усе і всі беззаперечно хочуть волі!

Золото шукати,

граніт довбати

ніхто не хоче,

а хочуть вони

весною коло хати

квіти саджати

і на столи стелити

лляні скатерки...”

*** 255 - М

“ ... У небі рожевім

зійшлися в двобої,

Один із них -

Мій син...

Син титанів

Зализує рани,

Іде переможцем

По кручах твердих...”

*** 255 - Д

“...This place is so hostile.

It burns them entirely.

It tried to burn me when I was born.

I fight for my garden

as a true survivor.

The battle continues but I’ve already won!

P.S.: …And here I am!”