Вокзали.

Від сварок рятували вокзали,

а від сліз материна хустка.

Це раннє насіння ноги втоптали.

Від дощів я була мокра, як гуска.

Сміх дарував рум'янець та силу,

й вітер забирав шум людей.

Поки світ прокинеться я все вип'ю,

заховаю серце в тунель.

Мені прикро, що світло слабке,

і дихати важко, коли спиш.

Все за спиною сяке і таке,

от тільки ти вже тремтиш.

У вбивствах не допоможе Шерлок,

і кров із ран не перестане текти.

Для вибору долі не буде стежок,

і тихого місця, щоб шарф плести.

Лишається їхати далеко,

без зайвих сумок та речей.

Тепер вовки завивають шалено,

а мені принесли шоколадний десерт.