Мені сказати хочеться про нього

Мені сказати хочеться про нього

Про те, що криється в його німій душі

Немає в ній нічого показного

Але так багато рідного мені

Я лиш погляну в очі невагомі

Кохатись буду в голосі й тіні

Відкрию речі досі невідомі

Бо я іду вперед у темноті

До нього…

І ти є крапля сонця серед тиші

Красива зірка у безмежній тьмі

Я буду йти у вирій через крихти

Що залишаєш ти мені туди

Мій поводир, моя ведуча зірко!

Ти будь зі мною поруч по всяк час

Без тебе доля до оскоми гірка

І в тиші чути лиш болючий плач

Ти повернешся і я всміхнуся ніжно

Пригорнеш – відкриюся добру

І серед дня постане казка сніжна

Знайду щасливу долю я свою.