Дія перша
Темна кімната без штор, освітлена вуличними ліхтарями достатньо, щоб бачити декорації. У кутку — шафа з книжками, з-поміж яких особливо чітко видно найсвітліші. Зліва від шафи — стіл із купкою папірців, ноутбуком і порожньою чашкою. З протилежного боку — ліжко, на якому лежить тіло. Чутно шепіт.
Авторка підхоплюється й прямує до вікна. Зупиняється на середині шляху, вертається до ліжка. Хвилину лежить нерухомо. Тоді різко сідає й дивиться перед собою, вочевидь оточена надмірною кількістю думок.
Авторка (пошепки). Олег...
Павза.
Авторка. Олег... Боже, ну хіба так складно? Напиши що завгодно й назви персонажа Олегом — і все! Так, слів немає, але тобі ж це тільки на руку! (розмірковуючи) Вийде коротко...
Встає й поволі йде до вікна. Видно зосереджене обличчя людини, яку зсередини виїдає гнітюча думка.
Авторка. Така складна тема, така глибока... І я б, може, й узялась за неї, але це ж читатимуть мої знайомі!
Авторка зітхає та тре втомлені очі.
Авторка. А так хочеться писати...
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!