Дія перша

Темна кімната без штор, освітлена вуличними ліхтарями достатньо, щоб бачити декорації. У кутку — шафа з книжками, з-поміж яких особливо чітко видно найсвітліші. Зліва від шафи — стіл із купкою папірців, ноутбуком і порожньою чашкою. З протилежного боку — ліжко, на якому лежить тіло. Чутно шепіт.

Авторка підхоплюється й прямує до вікна. Зупиняється на середині шляху, вертається до ліжка. Хвилину лежить нерухомо. Тоді різко сідає й дивиться перед собою, вочевидь оточена надмірною кількістю думок.

Авторка (пошепки). Олег...

Павза.

Авторка. Олег... Боже, ну хіба так складно? Напиши що завгодно й назви персонажа Олегом — і все! Так, слів немає, але тобі ж це тільки на руку! (розмірковуючи) Вийде коротко...

Встає й поволі йде до вікна. Видно зосереджене обличчя людини, яку зсередини виїдає гнітюча думка.

Авторка. Така складна тема, така глибока... І я б, може, й узялась за неї, але це ж читатимуть мої знайомі!

Авторка зітхає та тре втомлені очі.

Авторка. А так хочеться писати...

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.