Не побіліє прапор наш

Не побіліє прапор наш. Не побіліє!

І ні Гутерріш, ні Франциск уже не сміють

Казати нам куди іти і що робити.

І серце наше ще горить, хоч і побите.

Хоч і побите – та воно все ще палає!

І синьо-жовті стяги нас усіх єднають.

Із позивними на стіні... і на могилах...

Ми переможем! Через втому, через силу.

А на могилах стяги ще червоно-чорні.

То колір крові, що тече неначе повінь.

Тече на землю, що нам треба захищати.

А на могилі плаче горем вбита матір.

Не побіліє прапор наш. Не побіліє!

І на обпаленій землі зерно дозріє.

І синє небо над землею згонить хмари.

І буде мир. А супостату буде кара!

Вінниця, 16.03.2024, Володимир Дудар