Як живуть письменники?

Чесно кажучи, я ніколи особливо не замислювався над тим, щоб бути волонтером. Звичайно з певного віку я дуже бажав допомагати іншим (часом навіть занадто) і робив це у вигляді допомоги друзям, близьким чи знайомим, як випадала нагода. Однак цього завжди здавалося замало. Пам’ятаю, як одного разу мама сказала мені: «Якби світ переживав за тебе так, як ти за нього. Не намагайся допомогти усім». Зараз я розумію, що насправді в цьому було дуже мало щирого альтруїзму. Радше крик про допомогу самому собі. Та на щастя, час йшов і я дорослішав. Усвідомлював та розв'язувати внутрішні проблеми, що дозволило мені краще усвідомлювати та розв'язувати проблеми зовнішні (інших людей також). На цьому часовому відрізку я відпустив комплекс «матері Терези» і допомагав щиро, хоча і без якоїсь глибинної «бази».

Коли 24 лютого 2022 року почалася війна все змінилося. Подолавши нові страхи, я нарешті насправді відчув, що ми всі єдині. Ми – це Україна, кожен з нас. На той час я не мав змоги працювати за професією, як бажав, щоб допомагати людям, і тому відчував провину за бездіяльність. Ми з моєю дівчиною почали надавати активну психологічно-інформаційну допомогу в соцмережах, які давно вели. Я пройшов певні курси та навіть спробував стати психологом-волонтером, однак не вийшло. Тому далі я просто знайшов найближчий волонтерський центр і допомагав банальною фізичною силою. Це було дуже виснажливо, однак настільки ж приємно.

Після цього, надихнувшись прикладом своєї гарної знайомої – Насті, я вирішив здавати кров або плазму. Мій найкращий друг також виявився зацікавленим, тож ми пішли разом здавати останню. Умови були чудові, однак вийшло так, що мені випадково проткнули дві вени та додому я йшов з двома гематомами – фактично «без рук». Дуже дякую моєму другові, що допоміг мені тоді попити, поїсти та дістатись додому. Коли поранення зажили, то за порадою лікарів вирішив здати цільну кров. Занурившись у тему та переконавшись, що я не маю протипоказань, пішов до центру здачі крові. Першого разу мене спокусила шоколадка у 3 годинній черзі. Другого я захворів. Третього все нарешті вийшло. Насправді було дуже лячно, адже з дитинства через важкий епізод хвороби мав близький до панічного страх уколів та голок. В момент здачі я вже добряче попрацював над ним і тому це було лише звичайне хвилювання. Все виявилося значно легше, ніж я очкував, а персонал був привітливим, чуйним та добрим до мене. Після цього я ходив ще декілька разів і жодного разу не пожалкував про це. Наразі через роботу, на жаль, мені дуже складно підготуватись як слід до донації, однак я все одно планую зробити це знов.

Великим відкриттям для мене стала й можливість донатів до різних благодійних фондів та організацій. Це дивовижно легко й неймовірно важливо. Я можу обміняти свій час та зусилля в грошовому еквіваленті на благополуччя інших. Все що мені потрібно це гарний інтернет та банківський застосунок. Розумі, що далеко не усі можуть дозволити собі витрачати «зайві» кошти (особливо під час війни), однак навіть мінімальна сума приносить користь суспільству та розвиває наші найкращі риси характеру.

Завдяки цьому практичному досвіду в мене з’явилась та сама альтруїстична «база» (розуміння). Спочатку здавалося, що в цьому немає геть нічого особливого, однак ця атмосфера людей, які після роботи приходили надавати безплатну допомогу була просто неймовірною. Вони всі були такі різні, але водночас такі схожі. Саме тоді я відчув розуміння важливості альтруїзму на практиці. Більше це не була якась абстрактна ідея «добре добро». Я зрозумів, що навіть якщо тобі ніхто не заплатить, навіть якщо просто пригостять чаєм зі смаколиком, щоб ти не помер з голоду. Важлива не нагорода, а розуміння того, що сьогодні ти зробив чиєсь життя трохи краще. Це і є найбільша нагорода. Волонтер розуміє, що всі ми можемо опинитись в скрутному становищі й це далеко не завжди залежить від нас. Приємно знати, що колись тобі допоможуть, так само як ти допоміг комусь сьогодні. Всі ми залежимо одне від одного, всі ми пов’язані, а тому немає причин не допомагати одне одному. Допомога іншому – це допомога собі, а допомога собі – це допомога іншому.

@Влад з Two-V