Зорепад

50095
Публікація: 30.06.2024
Вірш
В процесі

І що, ти думаєш прийде?

Залишить всесвіт за для тебе?

Її життя немов політ.

А для польоту небо треба.

А для польоту є лиш мить.

Немає часу для овацій.

Єдиний подих і горить.

Моє кохання в світ абстракцій.

Немає часу на дубляж.

Немає місць для розвороту.

Її життя немов форсаж.

Це сенс космічного польоту.

На цих великих швидкостях

Життя на мить мов завмирає.

У небі моїм зорепад.

І серце на віки кохає.

© Андрій Абрамов (Onra Onra).

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі