Вона була сьома.

Тобі було солодко від моїх прощань.

Ти бавився, нібито я маленьке кошеня.

Ти вмів тікати, мовляв

йшов за ключами, що ліниві в кишені.

Гримав дверми, щоб я знала:

тебе не має вдома.

І лише коли зібрала речі всі, ти огризався.

А я знала.

Знала, що вона для тебе була сьома.