Баба Зіна їсть дітей!

О, це було чудово й майстерно! Взагалі не знайшла б до чого приколупатися.

Дякую вам за відгук. Я знайшов)) Там має бути не tabula rasa, а terra incognita)))

Чиста дошка не здалася такою недоречною, але terra incognita й дійсно краще. Що підтверджує, що автори часто є найбільшими критиками своїх творінь:)

Чудово та прекрасно і так замало. В цю історію я б хотіла поринути глибше та прочитати її в вигляді оповідання. Це вже просто примха, бо сподобалося, насправді сподобалося та навіть надихнуло. А це ознака справжнього (використаю слово мистецтво), мистецтва, коли воно надихає. Дякую, збережу та перечитаю ще декілька разів.

Дякую вам за відгук. Ну не знаю, мистецтво чи ні. Я зазвичай не намагаюся натягнути "мистецькість". Проте вдячний за думку. Щодо повноцінного оповідання, можливо колись зроблю, але в мене тут антиутопія зависла) Офтоп. Може повертайтесь?)

Гарна історія, дякую!

Дякую вам!

Мабуть, майже у кожного з нас є свій такий Діма. Принаймні мені навіяло деякі дитячі спогади. Класно написано, реалістично.

Дякую за відгук. Історія не правдива. Лише стилізована під розповідь з дитинства. Проте якщо вона спрацювала таким чином, я дуже радий)

Але таке й дійсно часто трапляється, тому при вмілій подачі повірити легко)