Волноваха
Ти відчула щось, молода дівчинко? Тебе боліло?
Чи ти навіть не наповнилась тим страхом?
Юнко, невже ти померла зразу?
І побачила лиш те, як покинула своє тіло.
Нелюде, а у тебе руки тоді не тремтіли?
Коли ти натискав запуск смерті...
І порох вдихав подихом спертим.
Радіючи, що таки куди треба поцілив?
О небо запалене, ти заплачеш напевне...
Білими каплями, кров червону змиваючи.
І вона всотається в глину зі снігом таючим.
Пролита невинними жертвами на холодну землю.
І будуть країни дивитися новини, наповнені жахом,
Як гради летіли тонкими червоними цівками,
І даватимуть подіям страшним свої оцінки...
Ми не забудемо. Je Suis Wolnowakha.
15.01.2015.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.