Ми УКРАЇНЦІ!

Я українка! якій нема куди втікати,

Чи ниць скидають президентів,

Чи ревуть гармати,

Чи йде громити міліцейський відділок   юрба...

Я тут! у мене України іншої нема.

Мені не легко, й мова тут чужа,

Й у Львів мене із рідних степів гонять,

Образами зарізать без ножа

Ординці й яничари вправно можуть.

Та українка я! й моя Свята Земля

Просторами мого єства торкнеться,

Від дотику того шалено серце б'ється

Й забути не дозволить ні на мить –

Що українка я! й мій рідний край болить.

Мій РAЙ болить! він заклика до бою,

Дістати заіржавілу вже зброю

І землю розболілу боронить.

Бо ж УКРАЇНЦІ МИ! наш край до нас сурмить.

16.07.2013

Вірш давній, але сьогодні мені згадався