В тіні Сонця

Кріс іще довго сиділа, вглядаючись в тьмяніюче зображення дракона. Канавки вирізьбленні на бронзовому корпусі календаря, поступово втрачали блиск, тоншали аж доки не стали ледь-ледь помітними. Їй так хотілось іще хоч на мить вловити погляд тих чарівно-блакитних очей.

- А твій тато мав рацію, — голос Арри відірвав Кріс від її думок — пробудження дракона дійсно запустило цей чудернацький механізм.

Дівчина з неохотою відірвала свій погляд від дракона і розвернула календар. І справді, на передній панелі коліщатка циферблатів оберталися, змінюючи порядок цифр, але швидко одне за одним стали спинятися відобразивши якусь нереальну дату - 38.56.47--.

- Схоже, що механізм календаря пошкоджений — зауважила Кріс.

- З чого ти це взяла? - здивувалась Арра, — Як на мене — все працює.

- Та це ж очевидно. Останні два коліщатка заклинило десь на переході між цифрами й вони тепер виглядають як рисочки, а найближча до них цифра постійно змінюється по колу і ніяк не спиниться. Та й дати такої на землі не існує. Не буває стількох місяців у році, або днів у місяці.

- Не буває на Землі! Але ж календар цей створений майстрами Іридії, то й дату він показує Іридійську! - переможно заявила Арра.

Заперечувати не було чим. Аррина логіка була бездоганною — що то комп’ютер!

Кріс замислилась, намагаючись зрозуміти де ж тут позначені дні, де місяці та роки, проте швидко кинула це заняття — про календарну систему Іридії вона геть нічого не знала. А ще дратувало останнє коліщатко, що все ніяк не могло спинитись.

- Для чого нам ця незрозуміла дата вигаданої країни? - Кріс взяла календар, бажаючи виставить на ньому звичайну земну дату, але з подивом виявила, що з нього кудись безслідно позникали всі кнопки. Оглянула прилад зусібіч — жодного натяку на будь-які механізми управління.

Дракон на зворотній стороні як і перед тим стояв з розправленими крилами, дивлячись просто поперед себе. Здавалось, що ледь помітно посміхався.

- Поламав нам календар, ще й насміхається — буркнула Кріс.

- Увага! Екіпажу приготуватися. Через десять хвилин розпочнеться процес гальмування. Займіть свої місця, та пристебніться ременями безпеки.

- Ми вже прилетіли? - здивувалась Кріс.

- Ще ні, але якщо зараз не стишимось, то пронесемося мимо Спектрума на шаленій швидкості. А до кінцевої точки польоту прибудемо через  тридцять вісім годин сорок дві хвилини.

- Повтори, що ти сказала.

- Ще ні, але якщо не скинемо зараз швидкість… — почала було Арра, та Кріс її перебила.

- Повтори скільки часу ще триватиме політ, — наказала вона.

- Тридцять вісім годин сорок одна хвилина. 

Кріс швидко глянула на календар.

- Так ось воно що! Це ніяка не дата, це час! — вигукнула вона, — вірніше зворотний відлік часу і він повністю збігається з розрахунковим часом нашого прибуття до Спектрума.

- Збіг і справді дивовижний, але ймовірність того, що це інопланетна дата вища — впевнено заперечила Арра, — ніхто не міг встановити такий точний час спеціально.

- Чому не міг? — здивувалась Кріс, — ти ж розрахувала місцеперебування пропалого зонду, ще коли ми були на Колесі до того як командир передав мені ось це, — вона кивнула в бік календаря — як подарунок від Генерала. Це всього лиш чийсь жарт!

- Ніхто не міг так точно виставити час! — Арра стояла на своєму, — ми прибуваємо до місця призначення майже на добу раніше ніж планувалось. Попутний іонний потік додав Ікару швидкості, а про це ніхто не міг знати наперед!

- І все-таки це час. А коліщатко, що ніяк не спиниться, веде відлік секунд. Сама поглянь. — Кріс поставила календар поруч з монітором Ікара, в кутку якого вівся зворотний відлік часу польоту.

- Я й так це бачу, але ймовірність такого збігу надзвичайно мала.

- Облиш. Перед нами незаперечний факт. Знати б тільки що буде, коли відлік припиниться. 

- Від дракона не можна очікувати нічого хорошого, — скептично зауважила Арра — Нічого хорошого…