"Муляжі"
00095
Народ бажає хліба та розваг
І ти тамуєш подих над віршами
І думаєш коли, коли вже
Він стане комусь цікавим
Не нудним як тоді, як завжди
А справді добрим, ласкавим
Принесе комусь думку чи мир
А можливо залатає рани
Овацій не чекаю я
Та все ж пишу, пишу листами
Холодними та тихими ночам
І знову немов муляжі
Сховаю в темнім ящику душі
Свої давно забуті вже вірші
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯