.

І я лечу пострічній смузі

В хаосі, без думок та без образ

Чи то піддатись цій напрузі

Чи то закінчити все так

І знов шукати виправдання там

Шукати, те що загубила чи забула

Для чого це все дано нам

Для чого світ як автор судить

Ти знов згадаєш всі вірші

Обітниці, відрази й муки

Не зможеш ти забути й далечінь

Що у вогні шукає студінь