Притих

Громихає земля

не спить

Ні в ночі, ні при сонці, гул не стихає

Наче глиби падають в прірву

Громихає небо, не видь

Де літає ворожа машина

Притих

До землі ,чую шепіт

Огортає її хуртовина

Тихо в ночі, тільки ліс

Шумить

Вітер свище, гуляє

У кронах, у височині

Десь під ними, солдат,

сидить

Спочиває,а може застиг

В нього час у очах невпинний .