МАРСІЯНИН

Сім хвилин жаркого спуску,

в дно б'ють зло гіпервітри...

Перший крок за ці півроку.

Він ступає на піски.

Виповз, розім'явся, глянув:

якось сумно, пусто тут.

Пластикові чорнобривці

посадив в червоний грунт...

Бурова машина, як в степу криниця,

з мерзлоти підземної воду дістає,

Розкладні антени, мов лелечі гнізда

Радіоцвірінькають радіосвоє.

Баки гідразинові на стіні, мов горщики,

клином летять дрони, наче журавлі.

Ген на горизонті ровер чумакує

По шматочки льоду, майже золоті...