Як він, став тим, ким є
Ейджел стояв у вівтарі та перед ним, стояла стара Евеліну. Ненавиджу! – кричало його серце. Поцілуватися?! Ні, ні, ні! Очі хлопця загорілися та налилися кров'ю. Він оголив меч та наставив його на Старуху. Священник закричав та почав хреститися, його батько почав кричати:
- Ах, ти! Припини!
Очі Ейджела налилися кров'ю. Гості та родичі почали злякано тікати. Королева також почала бігти т далі від збожеволілого нареченого. Безсилі сльози покотилися з очей Ейджела. Погода була негожа і тут пустився сильний дощ і вдарила блискавиця прямо у кам'яні колони та вони впали. Дах також завалився прямо на людей. Дехто встигнув врятуватися, а хто не встигнув чекав страшний кінець... Ейджел впустив меч та безсило впав на коліна. І тут блискавка вдарила прямо у хлопця. Він голосно до мурашок закричав та, пропав. Він просто зник, залишився тільки меч, який згодом поріс червоними ружами на яких було більше шипів чим квітів.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!
Volodymyr Vasylyshen