Почути.

Кричали ми щосили,

Кричали, писали, звітували ми про горе,

Але нас не чули,

Не чули, бо чути не хотіли.

Та приходить на ранок звістка.

Тихо підходить мати до ліжка,

Дитину будить та шепоче:

— Прокидайся, почалася війна.

Кричали завзятіше,

Кричали, писали, звітували

Про невинних людей,

Які вмирали на руках батьків своїх.

Та чи чули вони?

Чули, чули вони як з місця подій,

Проте вдавали, що не бачать, не чують,

Лише мовчки спостерігали, як ті садисти.

До біса кожного дня клятої війни,

Та до серця — кожну мить спогадів,

Де невинні очі не бачили війни,

Де ночі були тихі,

Без вибухів, без сирен, без смертей.

Усі смертні гріхи — у поезіях моїх.

9.03.2024.