Історія Солдат
Солодкий травень
Холодні дощі
Солдати ідуть
Спокій у душі
Але тут наказ
Холодний і жорстокий
Плакати всі будуть потім
Ти друга мав?
Так мав
Ну скоро можеш побачити
Каже генерал сумно і тривоги
Наступний день
Сонця від диму нема
Знищені гектари і поля
Тримає лопату солдат
Його сльози течуть на шеврон ,,Брат”
Солдат не може ридати
Йому треба зброю в руках тримати
Як можна співать
Коли нема солдат
Як можна дух тримати
Коли солдатам можна не дихати
Як дивитися в щасливі очі матері
Коли сина вона вже не зможе побачити
Як можна…?
Як…?
Як закінчити сумні куплети
Про війну і солдат
Коли не треба такого писати
Коли люди будуть жити, а не виживати
Кохати і любити
Коли солдати
Повернуться назад
Щоб казати і говорити.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.