Подрузі

10191
Публікація: 17.09.2024
Вірш
Завершено

Ти — моє сонце у похмурі дні,

І без тебе всі веселощі будуть чужі.

Ти — наче мій рятівник,

А я — твій вірний захисник.

Не кидай мене у часи сумні,

Бо без тебе я буду на дні.

Прошу́, ніколи не залишай мене одну,

Адже без тебе я точно потону.

Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема...

Розкажу я тобі про все із цього "листа".

Постався до цього обережно і слушно,

Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно.

Адже писала я ці рядки довго,

І ти не посмій не побачити цього!

Ми же ж з тобою змалку завжди були разом,

І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом.

А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців?

Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці.

Смієшся ти, як завжди, смішно,

І не сказати про це буде грішно.

Дуже подобаються мені наші розмови,

Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови.

Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра.

Адже не залишить в біді ніколи вона.

А завжди буде поруч.

Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі