Заради твоїх мрій.

Залиш свої сльози у моїх долонях,

тихо поплач на моєму плечі.

Ці люди занадто до тебе огидні, суворі,

як крижаний вітер на березі морськім.

Твоя біль, твоя шкода, твоя смачна любов,

мені все одно, що відчую, коли обійму.

Я бачу через твої очі ту свободу

за яку ти боришся і чомусь відчуваєш вину.

Тобі ж варто згадати про мрію,

яка така красива, як нічний салют.

Розтерти лінії від яких ноги мліють,

впустити у мої руки останню сумну сльозу.

Усе вийде, як бажає твоє серце

і поряд той хто побачить твої зірки досягнень.

Ти живеш лише заради себе

та тих, хто цінує твої цілі без пустих "А чому?"