Голосні

10080
Публікація: 05.10.2024
Вірш
Завершено

Я говоритиму так просто, наскільки зможу

Відкидаючи зайві слова з яких

Плелася кольчуга лускою дракона

Ховаючи серце, тебе

Від усіх.

Хай падають лунко мов дощ, срібним голосом

Розірвані кільця заковані в сни

І серце здригається звільнене радістю,

Сонцем гарячим моїх голосних.

І я поцілунком чіплятимусь, подихом,

Мовчанням без жодного слова і ти

Наповниш любов’ю мене всеохопною

Світлом з якого кольчуг не сплести.

14.01.2023

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі