Полігон

10088
Публікація: 05.10.2024
Вірш
Завершено

Хто був колись на полігоні

тому слова ці всі знайомі.

Окопи, ліс, кругом трава,

палатки, кухня польова.

Мобільна баня, літній душ,

в траві то ящірка то вуж.

Птахи співають цілий день

чарівний звук їхніх пісень.

Проїзд шлагбаум перекрив,

табличку "Міни" хтось прибив.

Дрімає на посту солдат,

в руках тримає автомат.

Тихенько генератор десь гуде,

суворий офіцер свій взвод веде.

Гільзи на вогневому рубежі,

видніються мішені на межі.

Звучать команди "Ціль!", "Вогонь!"

у всіх лопатка, каска, бронь.

Всі відстрілялись, чистка зброї,

сержанти перевірили набої.

Сідає сонце, на полігоні вечоріє,

солдат вже про відпустку мріє.

А завтра знову день новий

знову окопи, стрільби... дрімає постовий.

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі