Скований тон

Відповідь тримається оманою...

Хтось підривається й тихо, шалено злітає,

Хтось опускається, ніжно притиснувши сон.

Позмінна байдужість думками про вічне ширяє,

Майданам свободи навіює скований тон.

Лише парасолі мов пам'ять про сховані жари:

Немає надії на теплі, забуті місця,

Де кожен шукає свої доленосні муари,..

Яких не існує... з початку й до німо-кінця.

Умовністю дотику падає окіл у небо.

Усе заворожує погляд не зналих життя.

Хтось підривається... Де ти, незнана потребо?

Хтось опускається... Ночі підвладне виття...

15.10.2024