її повідець

нерівне биття

червоного серця

залишить відлуння

в кімнаті тьмяній.

я бачила погляд,

прикутий до мене —

розпачливий спалах

крихких почуттів.

до пастки потрапив,

не встиг озирнутись —

ти волю віддав

із душею разом.

не знав, що в цих водах

орудує демон?

зжере твою сутність,

лишивши ніщо —

підбори її йдуть твоїми кістками,

і гострою всмішкою

дражнить лиса.

лиш хвора залежність

тобі тут належить,

ну, спробуй зірватись

з її повідця.

готовий весь світ вкласти

до її ніг

за гострий кошачий погляд

крізь пухнастість вій.

полиш ти надію торкнутися губ,

вона лише з Лордом розділить amour.

хитаючи стегнами,

втече на світанку,

примару парфумів

залишить на згадку.

більш не зможеш кохати

інших жінок,

лиш нею ти мариш,

отримавши

тільки

ковток.