Заплутані нитки

Я заплуталась в клубку, сьогодні ще терплю,

а завтра вже кричу.

Пишу у кожному рядку

і пояснюю тобі чому.

Зміни кардинальні у житті, втрачаю смак жаги.

Також дії – вони у мене всі розмиті,

на це не маю фізичної сили, тим більше снаги.

Заплутала на собі всі ниті, як кіт у малому віці,

і заспокоюю себе в нитті – відчуваю себе не в тій тарілці.

Бажаю відчути спокій на душі, а не тривогу в голові,

а ці думки летючі і водночас такі байдужі

розходяться по тілу, по крові.

Медитація не допоможе, дратує кожен звук,

але інше бентежить дуже – проблеми й пошук.

На мене вішають усіх собак, ніби я усе на світі можу:

здолати тисячі больових атак,

і з ранами тихенько собі посиджу.

Хай ллється кров з моральних ран, нанесених цим світом,

нехай потішить їх мій стан,

а я потішусь уявним літом.