Поема про їжу. Частина 2: Вареники чи пироги.

Колись приїхав в Трускавець

Усілась зручно на стілець

І принесли там пироги

Та стало світло навкруги.

Від цього дива чарівного

Прийшлося вчиться дихати знову.

Округлої опуклості шари

Смачнющі в середині скарби.

О ці варенички божественні наїдки!

Хто вас придумав і приніс нам звідки?

З картопелькою, печіночкою, капусткою

Встигаю тільки витирати рота хусткою.

Приправлені сметанкою свіженькою

Зі шкварочками, цибулькою солоденькою.

У роті смак свій розкривають

І так покірно смачно тають.

І встала я у повний ріст

З метою покинути свій піст.

Бо вже не можу більше їсти,

Не зможу я в штани залізти.

Але підступна господиня

Внесла в кімнату ці створіння

Земної радості бажання

І трепет наростав від сподівання.

О, це вони, вінець всього

Не знайдеш краще нічого!

Вареники з вишнею притягнули

В цукрову шубку одягнули.